Про PISA


ЗАГАЛЬНА ІНФОРМАЦІЯ

Проект PISA поводиться кожні три роки, починаючи з 2000 року. У тестуванні  беруть участь 15-річні учні, які навчаються не нижче, ніж у сьомому класі. Саме такий вік учасників тестування був обраний з огляду на те, що в більшості країн-учасниць саме в цьому віці учні закінчують основну школу, і вимоги до учнів у цих країнах не надто відрізняються.

 Дослідження має на меті визначити, наскільки учень зможе використовувати знання і уміння, отримані в школі, за можливих життєвих труднощів і викликів, протистояти яким ці знання й уміння зможуть допомогти. Отже, PISA має на меті визначити, наскільки в учнів розвинена здатність:

– до читання, розуміння й інтерпретації різноманітних текстів, з якими вони матимуть справу в повсякденному житті;
– до використання знань і умінь з математики у подоланні різноманітних життєвих викликів і проблем, пов’язаних із математикою;
– до використання знань і умінь з природничих наук для розв’язання різноманітних життєвих проблем, пов’язаних із певними науковими ситуаціями.
Варто зазначити, що дослідження зосереджується не на знанні програмного матеріалу, а на усвідомленні загальних принципів та ідей наукової теорії, здатності до використання отриманих у школі знань і умінь у реальних життєвих ситуаціях.

PISA також досліджує різноманітні аспекти життя учнів, які беруть участь у Програмі.  Зібрані за допомогою опитування учнів дані допомагають аналітикам інтерпретувати результати Програми: простежити зв’язок між тим, як учні виконують завдання PISA, і різноманітними умовами їхнього життя і навчання. Ідеться про такі чинники, як міграційні процеси, гендерна політика, соціально-економічний стан, піклування і підтримка з боку батьків, навчання в ранньому дитинстві, мотивації до навчання, а також здатності регулювати свою власну навчальну поведінку, залучення до читання, інтерес до математики або задоволення від науки, повага до інших.

Крім того, PISA збирає інформацію про школи, у яких навчаються учні, залучені до тестування. Опитування  адміністрацій шкіл та інших джерел, причетних до управління освітою, надають інформацію для аналізу отриманих учнями результатів в контексті рівня  і якості викладання, навчання та організації шкіл, а саме про такі чинники, як, наприклад: кваліфікація вчителів, ефективно організовані навчальні плани, практики викладання, час на навчання та навчальні можливості як всередині школи, так і поза її межами, контроль якості шкільних процесів, їх моніторинг, лідерство та шкільне управління, залучення батьків до участі в шкільному житті, мікроклімат у школі, загальні цінності, очікування високих досягнень, взаємодія та взаємна підтримка, показники рівня відсіву в школах тощо.

Ця інформація необхідна для того, щоб провести детальне вивчення чинників, які зумовлюють відмінності в читацькій, математичній і природничій грамотності учнів 15-ти років як у межах країни, так і порівняно з іншими країнами.

У дослідженні 2018 року братиме участь близько 80 країн світу, серед яких буде й Україна. Основною предметною галуззю цього циклу стане читання.

Для країн-учасниць можливі дві форми участі – комп’ютерна і паперова. Україна братиме участь у паперовій версії, тому всі варіанти тестових буклетів та опитувальників будуть заповнюватися учнями вручну.


ОРГАНІЗАЦІЙНА СТРУКТУРА

Проект PISA має декілька структурних рівнів. Контролює проект Секретаріат організації ОЕСР, який знаходиться в Парижі. Особливості політики проекту визначаються Головуючою Радою PISA (PISA Governing Board, PGB), яка складається з делегатів ОЕСР і країн-учасниць дослідження. Члени Головуючої ради зустрічаються двічі на рік. PISA заснована на ідеях тісного міжнародного співробітництва професіоналів у галузі освіти. Кожна країна створює Національний центр PISA, призначається також Національний координатор програми (NPM), обов’язком якого є координування усієї діяльності, пов’язаної з проектом у межах країни.  Зазвичай координатор проекту тісно співпрацює з членом Головуючої ради від цієї країни для того, щоб розробити перспективний план політичних рішень, пов’язаних з проектом, здійснити ґрунтовний аналіз і звітувати про результати країни. У Національному центрі над проектом працює невелика група експертів, яка займається розробкою проекту, його запровадженням і звітуванням на національному рівні. Така група тісно співпрацює з міжнародними партнерами, які впроваджують проект. Одним з найважливіших завдань місцевих експертів є аналіз завдань, що пропонуються для країн-учасниць. Ці завдання мають відповідати культурним особливостям і навчальним програмам країни. Усі завдання і анкети, які використовуються під час дослідження, мають високі психометричні характеристики і є валідними. Стратегія збору даних за результатами дослідження залишається незмінною з 1997 року.


СТРУКТУРА ТЕСТІВ І ОПИТУВАЛЬНИКІВ

В Україні учні проходитимуть тестування впродовж 2-х годин, працюючи з одним з 13 тестових зошитів. Примірники кожного тестового зошиту надаються великій кількості учасників тестування для того, щоб можна було здійснити порівняльний аналіз результатів тестування як у межах однієї країни, так і серед усіх країн-учасниць.

Тестові завдання представлені у декількох форматах: вибір одного з варіантів відповіді, надання короткої і розгорнутої відповідей. У тестуванні надається стимул (текст або уривок з тексту, який презентує реальну життєву ситуацію або розкриває зміст певної проблеми), а також декілька тестових запитань до цього стимулу. Учасники отримують різні варіанти тестових зошитів, у яких комбінуються наявні тестові завдання.

Підлітки також отримують анкету, у якій вони надають інформацію про себе, про свої оселі, спосіб життя тощо. Окрім підлітків, анкету отримують директори шкіл. Серед запитань є ті, що стосуються умов, у яких навчаються учні, варіативних компонентів, які пропонує школа, кваліфікації персоналу тощо.


ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Завдяки дослідженню країни мають змогу отримати:

•        узагальнене досьє про сформованість читацької, математичної та науково-природничої грамотності 15-річних підлітків;

•        змістовні індикатори, пов’язані з характеристиками шкіл та учнів;

•        індикатори, які показують, як змінилися результати країни-учасниці;

•        інформацію, значущу для прийняття рішень у галузі освітньої політики та різноманітних освітніх досліджень.


УНІКАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

PISA є унікальним дослідженням, оскільки воно зосереджується на здатності до використання своїх знань і умінь у реальних життєвих ситуаціях. Такий напрям відображає реальні зміни мети навчання і самих навчальних програм.

 Ключові особливості, що зумовили розвиток PISA:

•        Спрямованість на освітню політику. Дослідження дозволяє поєднати інформацію про навчальні здобутки учасників тестування з даними про самих учасників тестування, і факторами, які впливають на процес навчання. Таким чином, можна отримати низку характеристик, які свідчитимуть якість системи освіти.

•        Інноваційна концепція грамотності. Ця концепція передбачає здатність учасника тестування використовувати власні знань і уміння з провідних предметних галузей, аналізувати, робити умовиводи тощо в процесі розв’язання та інтерпретації певних життєвих проблем.

•        Відповідність до ідеї навчання упродовж життя. У дослідженні визначаються не лише компетенції людини, але й їхня навчальна мотивація, віра в себе, дотримання певних стратегій  навчання.

•        Регулярність. Дослідження проводиться кожні 3 роки, що дозволяє країнам здійснювати моніторинг якості освіти, з’ясовувати динаміку зміни певних показників якості освіти.

•        Значна кількість країн-учасниць. У дослідженні 2018 року буде брати участь близько 80 країн.

 Дослідження, проведені в Австралії, Канаді та Данії показали значний зв’язок між результатами PISA-2000 і даними про продовження навчання цими учасниками. Наприклад, учасники з Канади, які в 2000 році отримали рівень «5» за читацьку грамотність мали в 16 разів більше шансів вступити до вищих навчальних закладів, аніж ті учасники, які отримали рівень «1». PISA – найбільш широке і найбільш строге міжнародне дослідження, яке збирає інформацію про учасників тестування, їх сім’ї, фактори, що впливають на якість освіти і можуть пояснити різницю в отриманих результатах.

 Напрямок досліджень, природа процедури оцінювання, зміст анкетування розробляються і аналізуються провідними експертами країн-учасниць так, щоб вони задовольняли інтересам цих країн. Серйозні зусилля докладаються до того, щоб досягти культурної та лінгвістичної відповідності тестових матеріалів. У дослідженні використовуються лише якісно розроблені механізми перекладу тестових матеріалів і дотримання процедури збору інформації. Як наслідок, результати PISA мають високі показники валідності та надійності. Вони можуть значно покращити розуміння навчальних досягнень учнів у розвинених країнах і у тих країнах, що знаходяться на нижчих стадіях економічного розвитку. По всьому світу результати тестування PISA використовуються для того, щоб оцінити рівень знань і умінь учнів своєї країни, порівняти його з рівнем інших країн-учасниць; установити рівні для покращення системи освіти; зрозуміти сильні та слабкі сторони системи освіти своєї країни.


ПРЕДМЕТНІ ГАЛУЗІ

Читацька грамотність: Здатність особи до роботи з текстами (розуміння, використання, здійснення власних умовиводів на його основі, зацікавлення змістом тексту) з метою досягнення власної мети, використання і вдосконалення власного потенціалу, активної участі в суспільному житті.

 Математична грамотність: Здатність особи до визначення й усвідомлення ролі, яку математика відіграє у сучасному світі; надання добре обґрунтованих суджень; використання математики в приватному житті й активної участі в житті суспільства.

 Природнича грамотність: Наявність в особи наукових знань, та її здатність визначати певну проблему, отримувати нове знання, пояснювати певні наукові явища, робити обґрунтовані висновки про певні наукові явища, розуміти основні характеристики науки як частини системи людського знання, усвідомлювати, як наука і технології змінюють наше матеріальне, інтелектуальне та культурне середовище, прагнути залучитися до галузей, пов’язаних з наукою, бути активним членом суспільства.


ОЦІНЮВАННЯ І ШКАЛЮВАННЯ

Результати учасників тестування шкалюються за допомогою модифікованої моделі Раша. Результати тестування повідомляються за 1000-бальною шкалою (із серединою 500 балів і стандартним відхиленням 100 балів) за кожною з визначених предметних галузей. Кожна з галузей (читання, математика, природничі науки) містить певні змістовні частини, за якими також надаються результати.

 Так, під час виконання секції «читання» перевіряється здатність до пошуку нової інформації, інтерпретації тексту,  до оцінювання змісту тексту, здійснення умовиводів. За кожний із цих трьох параметрів пріоритетної галузі дослідження учасник тестування отримує окремі бали, що відповідають одному із шести рівнів володіння читацькою грамотністю (перший – найнижчий, шостий – найвищий).

 У математичній секції  виокремлено такі підрозділи: простір та форма, зміни і взаємозалежності, кількість та невизначеність, а в природничій – такі: визначення наукової проблеми, пояснення певного явища, використання наукових доведень. У природничих науках було також виокремлено змістовні галузі, а саме: фізичні системи, живі системи, система біосфери та космічна система. Під час операційного тестування використовуються якірні завдання попередніх років, що дозволяє порівнювати результати країн-учасниць і результати суспільно значущих категорій учнів різних років.


ЗМІСТ ОПИТУВАЛЬНИКІВ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

Процедура збору інформації передбачає, що учні та адміністратори шкіл відповідають на запитання анкет. Ці анкети надзвичайно важливі для з’ясування характеристик учнів та шкіл, які беруть участь у тестуванні. Тексти усіх анкет доступні на веб-сайті програми. Метою анкет є збір інформації про:

•        Учнів, їхні сім’ї, включаючи їхні економічні, соціальні та культурні надбання.

•        Ставлення учнів до навчання,  звичні моделі поведінки в школі та поза нею, атмосферу в сім’ї.

•        Якість матеріальних і нематеріальних ресурсів школи, громадський та приватний контроль і фінансування школи, процес прийняття рішень, особливості відбору персоналу школи, пріоритетні сфери в навчальних програмах, доступність гуртків.

•        Структуру і тип школи, кількість і розмір класів, мікроклімат в школі та класі, різні види діяльності, пов’язані з читанням у класі.

•        Особливості процесу навчання читанню, у тому числі інтерес учнів до навчання, їхню вмотивованість, активність у класі.

Країнам-учасницям пропонуються також три анкети на вибір:

•        Анкета обізнаності учасників у комп’ютерних технологіях, яка має на меті зібрати інформацію про здатність учасників використовувати комп’ютер, їхнє ставлення до комп’ютерних технологій.

•        Анкета, у якій збирається інформацію про перерви в процесі навчання, заходи щодо зміни в навчально-виховному процесі, очікувані результати навчання, заняття з репетиторами поза школою.

•        Анкета для батьків, яка зосереджується на власному досвіді батьків щодо заохочення учнів до читання, доступності книг вдома, також залученість батьків до шкільного життя дитини.

Дані обов’язкових і додаткових анкетувань збираються й аналізуються. Це дозволяє розробити індикатори, які описують загальну структуру системи освіти, вплив цих індикаторів на економічну систему країни.